Чому імперія Volkswagen більше не працює: розбір кризи

Volkswagen збудував імперію на простій формулі: більше заводів, більше моделей, більше брендів. У 2017-2019 роках група продавала понад 10 млн авто щорічно, випереджаючи Toyota. Але 2025-й показав зворотний бік медалі: операційний прибуток впав на 53% — з €19,1 млрд до €8,9 млрд. Акції опустилися до €73, найнижчого рівня за 16 років.

Найболючіший удар прийшов з Китаю, який колись давав половину прибутку групи. У 2015 році концерн заробляв там $5 млрд, а у 2025-му — менше $500 млн. Продажі впали на третину, а в другому кварталі 2026-го — ще на 36,6%. Причина — не в ціні чи якості, а в самому розумінні продукту. Китайські BYD, Geely, XPeng і Xiaomi створили електромобіль як цифрову платформу: великі екрани, голосові помічники, автопілот. Volkswagen бачив у ньому лише авто з іншим двигуном, поки Китай з 2006 року вливав $230 млрд у розвиток електромобільної інфраструктури.

Вертикальна інтеграція, яка колись забезпечувала контроль якості, тепер душить концерн. Власні двигуни, коробки передач, десятки заводів і 650 тис. працівників — усе це коштує на 20% дорожче, ніж у конкурентів. Додайте німецькі зарплати, дорогу енергію та жорстке трудове законодавство — і отримаєте заводи, що працюють на 81% ефективності. Управлінська структура з кількома власниками (Porsche SE контролює 53,3% голосів, Нижня Саксонія має право вето) і профспілками, що блокують рішення, паралізує будь-які зміни. Саме через конфлікт з профспілками звільнили CEO Герберта Дісса, який вимагав скоротити десятки тисяч посад.

У липні 2026-го новий CEO Олівер Блюм презентував Future Plan: зменшити потужності з 12 до 9 млн авто, удвічі скоротити модельний ряд, звільнити 50 тис. людей. Під загрозою — Jetta, Porsche Taycan, Škoda Fabia. Але головний урок для всіх: масштаб — це не перевага, а зобов'язання. Якщо активи не генерують маржу, вони стають тягарем. І поки Volkswagen не змінить систему ухвалення рішень, навіть правильний план ризикує залишитися на папері.