Мозок із СДУГ як генератор ідей: що знайшли нейробіологи

Команда дослідників під керівництвом нейробіологині докторки Радвої Халіл з Університету «Конструктор» (Constructor University) опублікувала в журналі iScience роботу, яка пропонує глянути на синдром дефіциту уваги та гіперактивності під іншим кутом. Замість того щоб вважати цей стан суто когнітивним дефіцитом, науковці розглядають його як потенційний каталізатор креативності.

Статистика свідчить: близько 8% дітей у світі мають СДУГ. Зазвичай це означає труднощі з концентрацією та самоконтролем. Проте серед відомих новаторів і митців — від Джастіна Тімберлейка до Сімони Байлз — чимало людей із цим синдромом. Дослідники звертають увагу, що нейронні мережі, відповідальні за увагу та креативність, значною мірою збігаються, тож за правильного спрямування ці процеси можуть давати несподівані творчі результати.

Докторка Халіл пояснює це метафорою прожектора. У більшості людей увага працює як вузький промінь, що висвітлює один об'єкт. Натомість мозок людини зі СДУГ охоплює ширшу зону, сприймаючи більше даних одночасно. Це заважає під час рутинної роботи, але дозволяє швидше помічати зв'язки між, здавалося б, не пов'язаними ідеями та стимулює дослідницький підхід до задач.

Практичний потенціал відкриття — у використанні мистецтва, музики чи танцю як немедикаментозної підтримки людей із СДУГ. Творчі практики можуть тренувати ті самі нейронні ланцюги, що відповідають за контроль уваги, працюючи в гармонії з природним когнітивним стилем. Утім, автори наголошують: для впровадження таких методів у клінічну практику потрібні масштабніші міждисциплінарні дослідження за участю нейробіологів, арт-терапевтів і медиків.