Як на Житомирводоканалі збирають автівки з металобрухту: історія головного механіка

На Житомирводоканалі вирішили не поспішати відправляти старі автівки на металобрухт. Замість цього їх розбирають, зварюють, фарбують і складають заново — нерідко з деталей кількох різних машин. Так команда слюсарів та головний механік підприємства Микола Гладун уже відновили п'ять автомобілів, які тепер їздять на аварійні виклики та допомагають повертати воду в домівки житомирян.

Усе почалося з "буханки", яку водій возив для забору аналізів води з річок. Автівка постійно ламалася, а під час огляду виявилося, що під килимами в салоні — до 60% дірок. Після відновлення машину передали на потреби ЗСУ, де вона служить досі. Серед інших проєктів — ЗІЛ, який військові використовували під Макаровом із мінометом, а після серйозних пошкоджень його повернули до ладу на підприємстві. Тепер він працює як самоскид.

Особлива гордість Миколи — 22-метрова вишка на базі військового шасі ЗІЛ-157 1961 року випуску. Цій машині вже 67 років, і вона старша за самого механіка, якому 49. Попри вік, це унікальний всюдихід із трьома мостами, який може проїхати будь-де. У місті такого немає ні в кого, тому автівку постійно фотографують перехожі та навіть поліціянти.

Механік зізнається, що креслить проєкти лише у голові, а всі розрахунки веде вручну. Запчастини для старих машин часто під санкціями, тому їх шукають на інших підприємствах міста — у тепломережах, депо чи міськсвітлі. На збір усіх деталей може піти від шести місяців до року. При цьому машини отримують несподівані "апгрейди": на одній встановили електрокермо від Nissan Qashqai, на іншій — коробку від ЗІЛ із гідропосилювачем для легкості кермування.

Купити новий китайський самоскид для підприємства коштувало б близько восьми мільйонів гривень. Відновлення ж "конструктора" обходиться бюджету у 500–700 тисяч. "Звісно, багато хто скаже, що краще купити нове. Але підприємству треба платити зарплати, податки, комунальні. Коштів на нове не вистачає, тому робимо самі", — пояснює Микола.

Окрема історія — створення машини для колеги Йосипа, якого у 2022 році збила автівка. Після переломів йому важко було тягати шланги на каналопромивній машині. Тож механік із слюсарями склали для нього "Газон" із гідропідсилювачем керма, аби той не втратив роботу. На щастя, допомога знадобилася ненадовго: чоловік одужав, повернувся до повноцінної роботи і пересів на МАЗ. Зараз команда готує вже шосту відновлену машину, яка за місяць має стати повноцінним транспортним засобом підприємства.

Для Миколи Гладуна робота з технікою — справжнє хобі, яке збіглося з професією. У вільний час він займається садом на 30 сотках, де вирощує виноград, персики та яблуні. Каже, що спільного між технікою і рослинами — відновлення: коли машина гнила й поламана, а ти її піднімаєш, відроджуєш — і вона як нова.