Від текіли до повітря: найдивніші автомобільні двигуни в історії

7 серпня 2026, 13:55 ·876 слівредакція

Водневі паливні елементи — не межа інженерної думки. Історія знає авто, які їздили на дровах, текілі, повітрі та навіть обладнані реактивними двигунами від бомбардувальників.

Перший у світі автомобіль на водневих паливних елементах з'явився 60 років тому. Це був концепт GM Electrovan 1966 року, створений у США. У General Motors вирішили адаптувати для авто технологію, яку NASA планувало використати в місячній програмі Apollo. У паливних елементах водень вступає в реакцію, виробляючи електроенергію для мотора, а єдиним вихлопом є водяна пара.

Перша установка важила 1770 кг, тому її встановили в мікроавтобус. Запас ходу становив 240 км, а максимальна швидкість — 96 км/год. Згодом технологію вдосконалили: у 2008 році з'явився серійний Honda FCX Clarity, а в 2013-му — Toyota Mirai. Сьогодні водневі авто випускаються серійно, але куди цікавіші — екзотичніші варіанти.

Найстарішими автомобілями вважаються парові. Ще 1769 року француз Ніколя-Жозеф Кюньо встановив парову машину на візок, який міг возити до 4 тонн вантажу зі швидкістю 4 км/год. У XIX столітті парові трактори й карети виробляли в Британії та США, але вони не стали масовими через громіздкість і довгий старт. Компанія Stanley випускала паровики до 1924 року, а її болід Rocket у 1906-му розігнався до 205 км/год.

Окрема категорія — авто на дровах. У газогенераторі дрова згоряють, виділяючи газ, який і живить двигун. У 30-40-х роках такі вантажівки виробляв навіть Mercedes-Benz. Сьогодні більшість таких машин — саморобні, і в Україні є власники, які хваляться дешевизною експлуатації.

У 50-х роках гонщики захопилися реактивними двигунами. Перше таке авто — Flying Caduceus 1960 року з турбореактивним General Electric J47-19 від бомбардувальника B-36D. Воно розігналося до 579 км/год, але рекорд побив лише Spirit of America у 1963-му — 655 км/год. Відтоді всі абсолютні рекорди швидкості належать реактивним болидам, включно з Thrust SSC, який у 1997-му подолав 1223 км/год.

Chrysler Turbine 1963 року отримав газотурбінний двигун, як у вертольотів. Він розвивав 130 к. с. при 36 000 об/хв і міг працювати на бензині, дизелі, гасі, спирті чи рослинній олії. У Мексиці його навіть заправили текілою — і він поїхав. Максимальна швидкість — 193 км/год. Випустили 55 таких авто, але після програми більшість утилізували.

Сонячні батареї теж не стали серійними: перший прототип з'явився 1955 року, але навіть зараз вони не можуть повноцінно живити потужний мотор. У 2022-му в Нідерландах випустили десяток Lightyear 01, які додавали до 70 км ходу на день у ясну погоду, але виробник збанкрутував. Електромобіль Aptera обіцяють вивести на ринок цьогоріч — сонячні панелі дають 64 км додаткового ходу.

Авто на вітрі — це сухопутні яхти, відомі ще з XVI століття. Сучасний болід Horonuku з карбоновим вітрилом розігнався до 222 км/год. А от пневмобілі використовують стиснене повітря: воно зберігається в балонах і приводить у рух пневмодвигун. Перші такі машини з'явилися наприкінці XIX століття, а в 2014-му показали концепт Citroen C4 Cactus Airflow 2L, за яким через два роки послідував Peugeot 2008 Hybrid Air.