31-й катрен Нострадамуса приміряли до ШІ: що насправді написано у вірші

Збірка «Пророцтва» Мішеля де Нострдама, відомого як Нострадамус, побачила світ 1555 року. За майже п'ять століть їй заднім числом приписали вказівки чи не на все: від Великої пожежі в Лондоні до приходу Адольфа Гітлера, загибелі принцеси Діани й терактів 11 вересня. Тепер черга дійшла до 31-го катрену IV століття.

У цьому вірші згадуються «новий мудрець», «самотній розум» і «учні», які нібито просять зробити його безсмертним, а завершується все згадкою про тіла у вогні. Саме ці образи сучасні читачі трактують як натяк на штучний інтелект — мовляв, «самотній розум» це система, здатна існувати окремо від людини, а мотив безсмертя нагадує ідею зберегти чиюсь свідомість після смерті тіла. Жодних технічних деталей у тексті, звісно, немає — усе тримається на вільному тлумаченні окремих слів.

Свіжий інтерес до катрену підігріли дискусії про ризики надпотужного ШІ. Цього тижня колишній співробітник Anthropic Джейкоб Коксон заявив, що пішов із компанії на знак протесту: за його словами, розробники надпотужного штучного інтелекту «грають нашими життями». Він не єдиний — низка вихідців із технологічної індустрії вже публічно висловлювала занепокоєння тим, як розвивають ШІ в Anthropic та OpenAI.

Це не перша спроба зчепити Нострадамуса з обчислювальною технікою. 1989 року Долорес Кеннон видала книжку «Розмови з Нострадамусом», де описала пророцтва, які нібито отримала під гіпнозом. Уже там 31-й катрен IV століття читали як історію про майбутнього генія, котрий перенесе власний розум у комп'ютер і так переживе смерть.

Підсумок простий: текст XVI століття залишається текстом XVI століття, а кожне нове покоління лише підставляє в нього свої страхи. Нинішня тривога навколо ШІ — реальна й обговорюється цілком серйозними людьми, але катрен тут радше ілюстрація настроїв, аніж доказ.