FP-5 «Фламінго»: у РФ помітили британські двигуни на українській ракеті

Тема заміни двигуна на FP-5 «Фламінго» стала публічною після розбору уламків ракет, які не долетіли до цілей або були збиті. Якщо раніше ракета оснащувалась турбореактивним АІ-25ТЛ від навчально-тренувального L-39, то тепер на частині виробів помітили агрегати британського виробництва. Це може свідчити не лише про зміну постачальника, а й про суттєве зростання дальності польоту.

Чому взагалі виникла потреба в іншому двигуні? Завдання доставити бойову частину масою 1 тонна на дальність понад 3000 км вимагає повноцінного турбореактивного двигуна. Для порівняння: у американського Tomahawk боєголовка важить лише 450 кг, а дальність не перевищує 1600 км. Штатний АІ-25ТЛ має тягу 16,9 кН та масу 350 кг, і ще торік аналітики прогнозували, що саме він стане «вузьким гирлом» виробництва.

Конструктори Fire Point передбачили такий сценарій. У FP-5 двигун розміщений над фюзеляжем, а не вписаний у нього, тому заміна силової установки можлива без серйозних змін конструкції. Це дозволило швидко перейти на інший тип двигуна, не переробляючи ракету повністю.

Який саме британський двигун використали — поки невідомо. Експерти припускають, що у західному світі є близько п'яти турбореактивних безфорсажних двигунів з тягою близько 17 кН та масою 300-400 кг. Як можливий аналог називають американський Honeywell TFE731, який має тягу 15,6-19,1 кН при масі 337-386 кг. Він майже на метр коротший і на 15 см вужчий за АІ-25ТЛ, серійно випускається для бізнес-джетів — виготовлено понад 9 тисяч одиниць, тому промислові поставки цілком реальні.

Головний бонус західних двигунів — економічність. За розрахунками, для схожого за тягою TFE731-3 економія пального може досягати 15%, що на практиці дає додаткові 450 км дальності польоту при заявлених 3000 км. Тож «Фламінго» стає ще небезпечнішою, а російській ППО доведеться адаптуватись до нових реалій.