ГУР: РФ бракує китайських реактивних двигунів для дронів — працюють санкції

Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький під час щорічної зустрічі YES, яку організовує Фонд Віктора Пінчука, окреслив больову точку російського дроновиробництва — реактивні двигуни китайського походження. За його словами, постачання цих компонентів зараз буксує, і це прямий результат тиску, який чинять Київ та його союзники. «Саме тому я знову наголошую: потрібні міжнародні санкції. Сьогодні РФ має певні проблеми з реактивними двигунами для безпілотників. Йдеться про двигуни з Китаю. Це результат наших дій та дій наших партнерів», — цитує Скібіцького Інтерфакс-Україна.

Окремо розвідник звернув увагу, що Китай прораховує ризики для власної промисловості, пов'язані з постачанням пального до Росії. Тобто йдеться не лише про двигуни, а й про ширший ланцюг поставок, де кожна ланка має ціну для китайської сторони. Водночас у ГУР, за словами Скібіцького, мають повну картину того, хто саме в Росії виробляє такі двигуни — включно з підприємствами, що працюють у спільних проєктах із китайськими компаніями.

Проблема в тому, що ці виробництва розташовані далеко за межами досяжності українських засобів ураження. «Але, на жаль, вони розташовані далеко від нашого кордону — на відстані понад 2000 кілометрів. Уразити такі цілі непросто. Це можливо лише за допомогою засобів для ударів на велику відстань, зокрема безпілотників», — пояснив заступник начальника ГУР. Тобто навіть точне знання адрес не конвертується в удар без відповідного арсеналу великої дальності.

Тим часом росіяни перетворили дрони-ракети та БпЛА на реактивній тязі на головний інструмент повітряних атак по Україні. Найчастіше йдеться про «Герань-4» та дешеві ерзац-ракети «Бандероль». Радник президента з технологічних напрямів оборони Сергій Безкрестнов зазначає, що в окупантів «немає достатньо реактивних шахедів, запасу, щоб бити такими ж хвилями, як раніше» — раніше РФ могла запускати до 600–700 звичайних дронів за одну атаку. Тепер їх кидають у бій «буквально з конвеєра», що саме по собі сигналізує про брак запасів.

Стримувати реактивні дрони та дрон-ракети зараз доводиться українській авіації та зенітним системам. Це надзвичайно дороге задоволення, але поки що єдиний робочий варіант — доки в Україні не з'явиться масове виробництво перехоплювачів, здатних працювати на реактивних швидкостях. Тож історія з китайськими двигунами — це не просто санкційна дрібниця, а один із небагатьох важелів, що реально б'є по спроможностях ворога запускати нові хвилі ударів.