Туреччина розганяє оборонку: $111,9 млрд за три роки на KAAN, Altay і Steel Dome

За оцінкою Служби зовнішньої розвідки України, найпомітніша динаміка у фінансових планах Туреччини — саме в оборонній сфері. Бюджет міністерства національної оборони має вирости з $17 млрд у 2026 році до $31,66 млрд у 2027-му, $37,58 млрд у 2028-му та $42,67 млрд у 2029-му. Сумарно за три роки це близько $111,9 млрд, і частина коштів надходитиме поза бюджетом — через Фонд підтримки оборонної промисловості та інші програми ОПК.

Куди саме підуть ці гроші — видно з переліку пріоритетів: винищувач KAAN, танк Altay, безпілотник Bayraktar TB3, безпілотний бойовий літак KIZILELMA та система ППО/ПРО Steel Dome. Окремий показник — портфель контрактів ASELSAN, який сягає близько $6,5 млрд; на 2026 рік компанія планує наростити випуск радарів, засобів радіоелектронної боротьби та систем управління. Тобто йдеться не про точкові закупівлі, а про побудову повного циклу — від платформи до електроніки й софту.

Оборонка тут — лише частина ширшої картини. Номінальний ВВП Туреччини, за прогнозом, перевищить $1,8 трлн у 2026 році та сягне $2,2 трлн у 2029-му. Паралельно Анкара розширює транспортну інфраструктуру, диверсифікує експорт і зміцнює енергетичну безпеку. Інвестиції в залізницю мають зрости на 49%, серед ключових проєктів — ділянка «Карс – Игдир – Аралик – Ділуджу» у складі Trump Route for International Peace and Prosperity (TRIPP), відновлення Хіджазької залізниці та швидкісна магістраль через міст Султана Селіма Явуза. Окремий напрям — відбудова регіонів, постраждалих від землетрусів 2023 року: до кінця 2027 року на це планують спрямувати понад $116 млрд, а видатки на соціальне житло збільшити у 2,5 раза.

Логіка такої стратегії, за оцінкою розвідки, подвійна: державні замовлення мають прискорити локалізацію виробництва й формування власних ланцюгів постачання, але водночас Туреччина не замикається в собі. «Збільшення державних замовлень має прискорити локалізацію виробництва й формування власних ланцюгів постачання. Водночас Туреччина зберігатиме співпрацю із західними та азійськими партнерами, використовуючи оборонні контракти для залучення технологій і посилення своїх позицій за кордоном», — зазначають у СЗР. Оборонний сектор тут розглядають не лише як складову безпеки, а і як двигун технологічного розвитку та експорту.

Підсумок: Туреччина фактично будує модель, у якій оборонка тягне за собою суміжні галузі — від мікроелектроніки до залізниць і будівництва. Якщо заявлені цифри втримаються в бюджеті, до 2029 року країна матиме один із найшвидше зростаючих ОПК у регіоні.